Рай

Світлані Совковій-Суминій

Рай

Вітер квіти коливає,
Мрії-весни надихає,
Мерехтять зорі вогнями
Над казковими гаями.

Промінь пеститься у полі,
Як душа гуля на волі.
А волошки - сині очі,
Видають думки дівочі.

А ромашки, як покоси,
Устелили шовком коси,
Пахнуть травами хмільними,
Почуття пливуть незримі.

Серце лине в ті простори,
Де купаються в покорі,
Де полонять розум чари,
Живучи повік у парі.

Бенкетують в садах співи,
Розгулялися повіви,
Звеселяють солов`ї
Богом створені раї.

22 листопада 2010 року

Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход