Уривок з поеми Розломане ярмо
Відбудова
Потепліло при Микиті,
Стали з каторг відпускати,
Хто лишивсь на білім світі
Й не діждався черги страти.
Засудили одностайно
Йоську вірні побратими,
Полились байки примарні
Тими ж руслами старими…
Як і завше у неволі
Залишилися селяни,
Без платні, на чужім полі
По зерну давали плани.
Кукурудзу, замість жита,
Почали кругом саджати,
По продукції Микита
Марився догнати Штати…
Все рівнялося на душі:
М’ясо, молоко, ковбаси…
Звітували скрізь чинуші
Про стахановців з Донбасу…
Буряки ростить Марія,
Вода збільшує надої…
Нам прищеплювалась мрія,
Щоб робили, як герої…
Комунізм ділив на фази,
Будував клітки-„хрущовки“,
До тюрми садив зараза
За півлітра самогонки.
Дозволялося тримати
Дві корівчини, дві свинки,
Зарплатню став видавати,
Відпускати в декрет жінку…
Більш не бралися податки
За сади, за гуси й кури…
Ми рубали правду-матку,
Кріпосні ламали мури…
Почались шестидесяті
Щезнув хліб, з’явились в’язні -
За ідеї в каземати
Знов женуть кремлівські блазні…
Розцвіла шизофренія,
Маячня гуляла всюди…
Йшов Ілліч - новий месія,
У медалях на всі груди…
Крокували крок за кроком
Через Брежнєвські застої,
Усе більше, рік-за-роком,
Захлинався люд в запої…
Тасувалися генсеки,
Як замащена колода…
Дев’яності ніс лелека -
Йшла омріяна Свобода…
