Синівська любов

Синівська любов

Ви простіть мене мамо і тату,
Що так мало колись обіймав,
Та не встиг за життя розказати,
Як я Вас, мов святих, шанував.
Не смуткуйте матусю і тату,
Як не виправдав ваших надій,
Що лиш став сивиною багатий…
Я ж душею лишивсь молодий.

Приспів

Обійміть, поклонитеся в ноги
Батькам, хто вам життя дарував,
Хто любив вас, як праведні боги,
Дивну долю земну чаклував.
Поспішіть же вклонитися низько
І сказати синівське „люблю“.
Поки поруч батьки, поки близько,
Поцілуйте їх, я вас молю.

Я дивлюся на Ваші світлини,
А в очах рідних чую любов.
Моя вірна, далека родина,
В ті віки я вернувся би знов.
Ви простіть свого блудного сина,
Що шалено у висях літав…
Я усе зрозумів тільки нині,
Як я мало батьків цілував.

Приспів

04 листопада 2010 року

Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход