Рудий Ілліч
Стоїть Ілліч на Бесарабці,
Побіч малиновий курінь,
Паскудять голуби на пальці,
Московський піп реве „амінь“.
Стоїть мусянжовий диктатор,
Стримить простягнута рука,
Листівки пхає агітатор -
Злиденних кличе до „совка“.
З мішком плететься вбога бабця,
В кущах вишукує пляшки,
У мріях ковбаса - два двадцять…
І копійчані пиріжки…
Пили горілку по троячці,
„Круті“ курили „Бєломор“,
За руб каталися на „тачці“,
За десять - пив-гуляв „мажор“.
Просила три рублі повія,
Але раділа і рублю…
Втопилось все у пащі змія,
Якого в віршах я фабрю.
Рудий Ілліч на Бесарабці
Засох в пташиному лайні,
Хропе безхатченко на лавці,
Як чіп замочений в вині…
Украла все стара еліта
І заховалася в брехні.
У рай дорога їй відкрита,
Нам рай обіцяно в труні.
Куди завів нас рижий Вова?
Комуна здохла в тупику…
За нами скригнули засови,
Бордель замкнувся у вінку…
22 квітня 2011 року
