„Нява“-дженджуриста
Нащо ж мені, люба, наставила роги?
Невже не доволі я тебе кохав?
Нащо, як повія, розставила ноги
І пішла з „Хвостом“ на кримінал?
Як так могло статись,
що ти „Нява“ збочилась,
Ти, як королівна, у мене була,
Чи, як дженджуриста,
по гульні наскучилась
І усі ці роки збоченням жила?
Приспів
Блудом моя мила за любов віддячила:
Ось така відплата за вірність і честь.
Нащо мені, „Нява“, криво напартачила?
Ти ж клеймо поставила,
як Мальтійський хрест.
Збоченнями люба мені відплатила
І не подивилась на небесний перст.
Ти, як легковажна, все занапастила
І тобі довіку носити цей хрест.
Думала, не думала, коли йшла на гульки -
Ти ж мені у спину застромила ніж,
Щоночі тягалась із „Хвостом“, як „дунька“,
А я мордувався через твій свербіж.
Наче гімназистка, плакав я в подушку,
З синіх губ покусаних
кров струмком пливла.
Ти ж мене із радості узяла на мушку,
Отруїла душу, як змія, й втекла.
Приспів
09 жовтня 2008 року